Якщо ви читаєте ці рядки, то мене вже точно немає серед живих. Гепатит С доконав мене, цей лагідний убивця — дуже шкода. А ще, якщо ви читаєте ці рядки, значить, моє побажання було виконано, і мої друзі опублікували ці записи, хоча я сама цього вже точно не дізнаюся.
Але це оповідання не маніфест — жодних сумних картин, покаяння, зречень чи гучних заяв. Я не Бріттані Мейнард, у мене немає бажання чомусь навчати тих, хто залишається в цьому світі, навіть тому, що й лесбійський секс може бути небезпечним. У мої часи ніхто взагалі не замислювався про захист. Напевно, і тепер більшість дівчат переконані, що їм, на відміну від сексу з чоловіками, захист не потрібен, але це їхній вибір, мій приклад їх не навчить.
Лише один раз у житті я була закохана, попри свої численні романи і тут, і в Америці, попри моє тривале заміжжя. Стиві — чудова людина, мені було добре з ним, щоправда, як із другом. Я розумію, як мучила його всі роки своїми нескінченними подружками. Спочатку він ще розраховував на феєричну груповушку з двома гарячими «штучками», але з часом зрозумів, що третій зайвий якраз він. Та і я, власне, зрозуміла, що цікавлюся тільки й виключно жінками.
Цікавилася? Ні, я хворіла ними. Вони були моїм одержимістю — їхня ніжна, гладенька шкіра з тонким ароматом, у кожної свій і водночас у всіх чимось подібний; їхні вологі губки, у які я впивалася поцілунком, не в силі відірватися; маленькі родимки за вушком, неслухняні кучері довгих локонів — о боже. Скільки їх було — я ніколи не замислювалася. Мені було добре з кожною з них, по-різному, але завжди чудово.
Не важливо, чи я спокушала невинну дівчинку, що вперше спробувала іншу самицю й від того розгубилася та злякалася, чи це була зріла лесбійка з клубу «Галерея» на Пойнт-стріт, 150 — досвідчена в жіночому коханні не менше за мене. Усі мої сучки були чарівні, і я вдячна долі за кожну мить насолоди, яку вони мені подарували.
Жодна з них не була просто так, просто тілом. Кожна — маленька зірочка на манливому сексуальному небі. Але кохала я лише один раз.
Можливо, це була просто гра. Так, точно, гра. Час сприяв цьому — мої юні й безтурботні роки. Але це єдина історія, яку мені хочеться згадувати зараз, коли залишилося не так уже й багато часу.
...
Опівдні пасажирів було зовсім небагато — нечисленні бабусі не змогли окупувати всі місця в трамваї, і можна було присісти, але мені не хотілося. Життя вирувало у студентському калейдоскопі безумства й свободи, й утриматися на місці було нереально. Я поверталася з пар і, відкинувши всі думки про навчання та мега-нудне сімейне право, цілком занурилася в передчуття чергового походу нашої компанії до «Зебри».
Хоч надворі вже стояла середина вересня, спека, проте, була нестерпна, і пересуватися містом у сталевій коробці транспорту було справжнісінькою карою. Навіть розчинені настіж вікна не рятували — радше навпаки, неприємно обпалюючи густим подихом розпеченого асфальту, вони робили лише гірше.
Трамвай на вулиці Ворошилова в такі години міг розігнатися настільки, наскільки хотів машиніст, а його залізний корпус шалено розгойдувався від швидкості та безперервних ударів коліс, жалібно посвистуючи й поскрипуючи зношеними металевими вузлами. Утриматися на ногах було непросто. Я стала на своє улюблене місце — на передньому майданчику. Тут можна було спертися на стінку й не боятися впасти під час чергового різкого повороту. У навушниках плеєра кричала Земфіра, яка тоді була наймоднішим феноменом не лише серед молоді.
Я безглуздо заусміхалася, коли на рядках «она читает в метро Набокова» побачила її. Таке співпадіння. Вона вся була залита потоками світла, ніби випромінювала його сама — повітряна, зовсім невагома, ніби зіткана з поєднання гарячого сонця й легкого вітерцю. Невисока струнка шатенка, років вісімнадцяти, ще зовсім юна, мабуть, лише щойно вступила до університету.
Її струнке дівоче тіло манило вигинами невеликих грудей, безсоромно просвічених крізь тонку тканину ситцевої сукні твердими конусами сосків; воно вабило до себе майже ідеальною смуглою шкірою худеньких ніжок, воно притягувало гладенькими оголеними плечима, до яких так хотілося торкнутися губами. Вона була не просто вродлива — вона викликала бажання.
Попри те, що до неї було не менше десятка метрів, заповнених важким духом міського транспорту, нескінченно помноженим на літню спеку, я готова була поклястися, що розрізнила аромат її свіжої молодої плоті — м’який запах мускатного горіха й жодного задушливого квітково-фруктового парфуму. Дивно, що чоловіки не можуть відчути цей запах, адже у світі навряд чи знайдеться щось більш еротичне й чуттєве. Це лише наша, «дамська» штучка — відчувати мускатний горіх у мить прелюдії, коли цілуєш дівочу шию, що тремтить від збудження зрадливим биттям артерії, але твої пальці ще не встигли стягнути трусики з її змоклої кицьки, готової заповнити весь всесвіт міазмами самиці, яка вже потекла.
Я не бачила її очей — вона опустила своє миле личко, втупившись у книжку, але хіба в такого янгола могли бути негарні очі? Не знаю... ні, навряд чи то був Набоков, але, власне, яка різниця. Просто збіг із піснею про те, що вона читає, я тоді й гадки не мала, що це якийсь знак.
Час від часу вона ледь ворушила пухкими рожевими губками, ніби тихенько промовляючи текст, а потім майже непомітно кивала — здавалось, погоджувалася з автором. Я не могла відвести погляду, зовсім не думаючи про те, що отак витріщатися на дівчину — некрасиво й навіть грубо. Мені так хотілося пестити ті губи, ковзати язичком по соковитих половинках, відчувати її гаряче невпевнене дихання і її солодкий смак, її свіжість і невинність.
Тоді я ще тільки пробувала секс із жінками — як то кажуть, бавилась; власне, далі самого сексу справа й не заходила. Просто якось дружні обійми переростали у сміливі експерименти. І мені й на думку не спадало будувати стосунки: прокидатися поруч не тому, що вчора після гулянки ви обидві раптом, під дією алкоголю, вирішили відлизати одна одній, а тому, що не могла відпустити її зі своїх обіймів; нетерпляче чекати зустрічі з нею ввечері; базікати про минулий день, умістившись в обіймах у кріслі; дивитися на рідне обличчя, прокинувшись серед ночі, й слухати її дихання.
Така маячня мене не приваблювала — мені подобалося трахатися, яка різниця з ким; мені подобався запах спітнілого гарячого тіла, міцні обійми, солодкі стогони, зім’яті простирадла, хмарні піки нескінченних оргазмів, приправлені легким туманом від «вдутого» косячка. Це кайфово й круто, це молодість і безшабашність, протестне бешкетництво й бездумна грайливість.
Зараз я рада, що зберегла це весілля й пустощі до кінця життя, що вміла отримувати насолоду, а не занурювалася у напівромантичне й напівмертве лайно так званих постійних стосунків.
Ця незіпсована розпустою студентського середовища першокурсниця, яка тільки готувалася увійти у шалений світ безперервного алкогольного угару й безлічі статевих зв’язків, була ласою здобиччю. Прокручуючи в голові думки про те, як я запущу свій слизький язичок у її соковиту щілинку, я підійшла до неї й плюхнулася боком на вільне сидіння попереду — так, щоб можна було дивитися на неї.
Я почала розмову, вже й не згадаю про що — щось про книжку, яку вона читала, і чи не з нашого вона університету, і який у неї факультет, і чи отримала кімнату в гуртожитку. Нічого, власне, особливого — звичайна розмова без натяків. Але коли вона підняла свої довгі вії й глянула на мене лагідним озером своїх зелених очей, я відразу зрозуміла, що наші з нею погляди на секс збігаються. Ба більше — вона дражнила мене двозначними натяками, незграбними жестами й випадковими дотиками. Вона була розкішна, і вона це знала.
Не пригадую, щоб тоді ми вживали слово гей-радар, але він у мене завжди був, і визначала я завжди безпомилково. Навіщо звертати увагу на якісь звички чи стиль одягу — очі говорять самі за себе, той вогник, що є в них, коли вони дивляться на предмет бажання. Ух, я була тим самим предметом її бажання.
За пів години ми вже були в моїй гуртожитській кімнаті — зайшли подивитися мій збірник фентезі. Олена (так її звали) виявилася такою ж, як і я, великою прихильницею цього жанру, а інакше навіщо б їй іти зі мною. Сусідок, на щастя, не було, але не думаю, що навіть їхня присутність могла б нас зупинити — ми обидві знали, чого хочемо одна від одної.
Я взяла її за талію й, міцно притиснувши до себе, зімкнула свої губи на її губках у легкому й майже невинному поцілунку. Я точно знала, що це був її перший лесбійський поцілунок. Вона розгубилася — не стільки від того, що ніколи не цілувалася з дівчиною, скільки від того, що все сталося так швидко, наче в дешевому порнофільмі.
Я сказала їй: «Не бійся». Важко було придумати дурнішу фразу, але нічого іншого мені в голову не спало. Олена деякий час вагалася, розмірковуючи над тим, що відбувається, опустивши погляд додолу. Еротичні оповідання на paprikolu.net.ua. Та по її грудях, що шалено здіймалися в ритмі прискореного дихання, було зрозуміло — бажання моєї нової знайомої було не меншим за моє. Вона вже не могла обрати інакше. Міцні обійми, якими я досі тримала подругу, боячись, що вона, розгублена від страху, вискочить із кімнати, виявилися абсолютно зайвими. Дівчина підвела очі — й рішуче поцілувала мене сама.
Мій перший поцілунок із жінкою не викликав у мене шквалу емоцій. Ну, поцілунок і поцілунок — кумедно, збуджує, хочеться ще, але що тут такого. Моя тодішня спокусниця одразу перейшла до рішучих дій, а може, і я сама занадто захопилася. Хай там як, перший поцілунок став лише одним зі штрихів у розкішній картині тієї ночі — одним із сотень дотиків до солодкого забороненого плоду. А може, просто шампанського було забагато.
Мені не хотілося, щоб перший поцілунок Олени минув так само непомітно. Я притисла долоні до її щік і жадібно впилася в її рот. Ми відразу відчули одна одну, відразу злилися в єдиному пориві. Наші губи і язички закружляли в танці суперницьких сучок — жодна не хотіла поступатися ініціативою. «А я й не боюся», — прошепотіла хитрунка з усмішкою, на мить відриваючись від моїх губ.
Вона трохи відступила, підняла руки й стягнула через голову легку сукенку, що хвилею ковзнула вниз по її стрункому тілу. Оленка стояла переді мною в одних білих трусиках — така зваблива й така доступна. Я вся запалала, наче це був мій перший раз, а не її. Через незатулені фіранки нас чудово було видно з «трійки», що витріщалася на наш корпус сотнями цікавих вікон, але, чорт забирай, яке це мало значення. Навіть секс двох дівчат навряд чи здивував би це царство розпусти, зване студентським містечком. У будь-якому разі нам було не до скромності — ми розтікалися в нестримному бажанні тілесної насолоди.
Але це оповідання не маніфест — жодних сумних картин, покаяння, зречень чи гучних заяв. Я не Бріттані Мейнард, у мене немає бажання чомусь навчати тих, хто залишається в цьому світі, навіть тому, що й лесбійський секс може бути небезпечним. У мої часи ніхто взагалі не замислювався про захист. Напевно, і тепер більшість дівчат переконані, що їм, на відміну від сексу з чоловіками, захист не потрібен, але це їхній вибір, мій приклад їх не навчить.
Лише один раз у житті я була закохана, попри свої численні романи і тут, і в Америці, попри моє тривале заміжжя. Стиві — чудова людина, мені було добре з ним, щоправда, як із другом. Я розумію, як мучила його всі роки своїми нескінченними подружками. Спочатку він ще розраховував на феєричну груповушку з двома гарячими «штучками», але з часом зрозумів, що третій зайвий якраз він. Та і я, власне, зрозуміла, що цікавлюся тільки й виключно жінками.
Цікавилася? Ні, я хворіла ними. Вони були моїм одержимістю — їхня ніжна, гладенька шкіра з тонким ароматом, у кожної свій і водночас у всіх чимось подібний; їхні вологі губки, у які я впивалася поцілунком, не в силі відірватися; маленькі родимки за вушком, неслухняні кучері довгих локонів — о боже. Скільки їх було — я ніколи не замислювалася. Мені було добре з кожною з них, по-різному, але завжди чудово.
Не важливо, чи я спокушала невинну дівчинку, що вперше спробувала іншу самицю й від того розгубилася та злякалася, чи це була зріла лесбійка з клубу «Галерея» на Пойнт-стріт, 150 — досвідчена в жіночому коханні не менше за мене. Усі мої сучки були чарівні, і я вдячна долі за кожну мить насолоди, яку вони мені подарували.
Жодна з них не була просто так, просто тілом. Кожна — маленька зірочка на манливому сексуальному небі. Але кохала я лише один раз.
Можливо, це була просто гра. Так, точно, гра. Час сприяв цьому — мої юні й безтурботні роки. Але це єдина історія, яку мені хочеться згадувати зараз, коли залишилося не так уже й багато часу.
...
Опівдні пасажирів було зовсім небагато — нечисленні бабусі не змогли окупувати всі місця в трамваї, і можна було присісти, але мені не хотілося. Життя вирувало у студентському калейдоскопі безумства й свободи, й утриматися на місці було нереально. Я поверталася з пар і, відкинувши всі думки про навчання та мега-нудне сімейне право, цілком занурилася в передчуття чергового походу нашої компанії до «Зебри».
Хоч надворі вже стояла середина вересня, спека, проте, була нестерпна, і пересуватися містом у сталевій коробці транспорту було справжнісінькою карою. Навіть розчинені настіж вікна не рятували — радше навпаки, неприємно обпалюючи густим подихом розпеченого асфальту, вони робили лише гірше.
Трамвай на вулиці Ворошилова в такі години міг розігнатися настільки, наскільки хотів машиніст, а його залізний корпус шалено розгойдувався від швидкості та безперервних ударів коліс, жалібно посвистуючи й поскрипуючи зношеними металевими вузлами. Утриматися на ногах було непросто. Я стала на своє улюблене місце — на передньому майданчику. Тут можна було спертися на стінку й не боятися впасти під час чергового різкого повороту. У навушниках плеєра кричала Земфіра, яка тоді була наймоднішим феноменом не лише серед молоді.
Я безглуздо заусміхалася, коли на рядках «она читает в метро Набокова» побачила її. Таке співпадіння. Вона вся була залита потоками світла, ніби випромінювала його сама — повітряна, зовсім невагома, ніби зіткана з поєднання гарячого сонця й легкого вітерцю. Невисока струнка шатенка, років вісімнадцяти, ще зовсім юна, мабуть, лише щойно вступила до університету.
Її струнке дівоче тіло манило вигинами невеликих грудей, безсоромно просвічених крізь тонку тканину ситцевої сукні твердими конусами сосків; воно вабило до себе майже ідеальною смуглою шкірою худеньких ніжок, воно притягувало гладенькими оголеними плечима, до яких так хотілося торкнутися губами. Вона була не просто вродлива — вона викликала бажання.
Попри те, що до неї було не менше десятка метрів, заповнених важким духом міського транспорту, нескінченно помноженим на літню спеку, я готова була поклястися, що розрізнила аромат її свіжої молодої плоті — м’який запах мускатного горіха й жодного задушливого квітково-фруктового парфуму. Дивно, що чоловіки не можуть відчути цей запах, адже у світі навряд чи знайдеться щось більш еротичне й чуттєве. Це лише наша, «дамська» штучка — відчувати мускатний горіх у мить прелюдії, коли цілуєш дівочу шию, що тремтить від збудження зрадливим биттям артерії, але твої пальці ще не встигли стягнути трусики з її змоклої кицьки, готової заповнити весь всесвіт міазмами самиці, яка вже потекла.
Я не бачила її очей — вона опустила своє миле личко, втупившись у книжку, але хіба в такого янгола могли бути негарні очі? Не знаю... ні, навряд чи то був Набоков, але, власне, яка різниця. Просто збіг із піснею про те, що вона читає, я тоді й гадки не мала, що це якийсь знак.
Час від часу вона ледь ворушила пухкими рожевими губками, ніби тихенько промовляючи текст, а потім майже непомітно кивала — здавалось, погоджувалася з автором. Я не могла відвести погляду, зовсім не думаючи про те, що отак витріщатися на дівчину — некрасиво й навіть грубо. Мені так хотілося пестити ті губи, ковзати язичком по соковитих половинках, відчувати її гаряче невпевнене дихання і її солодкий смак, її свіжість і невинність.
Тоді я ще тільки пробувала секс із жінками — як то кажуть, бавилась; власне, далі самого сексу справа й не заходила. Просто якось дружні обійми переростали у сміливі експерименти. І мені й на думку не спадало будувати стосунки: прокидатися поруч не тому, що вчора після гулянки ви обидві раптом, під дією алкоголю, вирішили відлизати одна одній, а тому, що не могла відпустити її зі своїх обіймів; нетерпляче чекати зустрічі з нею ввечері; базікати про минулий день, умістившись в обіймах у кріслі; дивитися на рідне обличчя, прокинувшись серед ночі, й слухати її дихання.
Така маячня мене не приваблювала — мені подобалося трахатися, яка різниця з ким; мені подобався запах спітнілого гарячого тіла, міцні обійми, солодкі стогони, зім’яті простирадла, хмарні піки нескінченних оргазмів, приправлені легким туманом від «вдутого» косячка. Це кайфово й круто, це молодість і безшабашність, протестне бешкетництво й бездумна грайливість.
Зараз я рада, що зберегла це весілля й пустощі до кінця життя, що вміла отримувати насолоду, а не занурювалася у напівромантичне й напівмертве лайно так званих постійних стосунків.
Ця незіпсована розпустою студентського середовища першокурсниця, яка тільки готувалася увійти у шалений світ безперервного алкогольного угару й безлічі статевих зв’язків, була ласою здобиччю. Прокручуючи в голові думки про те, як я запущу свій слизький язичок у її соковиту щілинку, я підійшла до неї й плюхнулася боком на вільне сидіння попереду — так, щоб можна було дивитися на неї.
Я почала розмову, вже й не згадаю про що — щось про книжку, яку вона читала, і чи не з нашого вона університету, і який у неї факультет, і чи отримала кімнату в гуртожитку. Нічого, власне, особливого — звичайна розмова без натяків. Але коли вона підняла свої довгі вії й глянула на мене лагідним озером своїх зелених очей, я відразу зрозуміла, що наші з нею погляди на секс збігаються. Ба більше — вона дражнила мене двозначними натяками, незграбними жестами й випадковими дотиками. Вона була розкішна, і вона це знала.
Не пригадую, щоб тоді ми вживали слово гей-радар, але він у мене завжди був, і визначала я завжди безпомилково. Навіщо звертати увагу на якісь звички чи стиль одягу — очі говорять самі за себе, той вогник, що є в них, коли вони дивляться на предмет бажання. Ух, я була тим самим предметом її бажання.
За пів години ми вже були в моїй гуртожитській кімнаті — зайшли подивитися мій збірник фентезі. Олена (так її звали) виявилася такою ж, як і я, великою прихильницею цього жанру, а інакше навіщо б їй іти зі мною. Сусідок, на щастя, не було, але не думаю, що навіть їхня присутність могла б нас зупинити — ми обидві знали, чого хочемо одна від одної.
Я взяла її за талію й, міцно притиснувши до себе, зімкнула свої губи на її губках у легкому й майже невинному поцілунку. Я точно знала, що це був її перший лесбійський поцілунок. Вона розгубилася — не стільки від того, що ніколи не цілувалася з дівчиною, скільки від того, що все сталося так швидко, наче в дешевому порнофільмі.
Я сказала їй: «Не бійся». Важко було придумати дурнішу фразу, але нічого іншого мені в голову не спало. Олена деякий час вагалася, розмірковуючи над тим, що відбувається, опустивши погляд додолу. Еротичні оповідання на paprikolu.net.ua. Та по її грудях, що шалено здіймалися в ритмі прискореного дихання, було зрозуміло — бажання моєї нової знайомої було не меншим за моє. Вона вже не могла обрати інакше. Міцні обійми, якими я досі тримала подругу, боячись, що вона, розгублена від страху, вискочить із кімнати, виявилися абсолютно зайвими. Дівчина підвела очі — й рішуче поцілувала мене сама.
Мій перший поцілунок із жінкою не викликав у мене шквалу емоцій. Ну, поцілунок і поцілунок — кумедно, збуджує, хочеться ще, але що тут такого. Моя тодішня спокусниця одразу перейшла до рішучих дій, а може, і я сама занадто захопилася. Хай там як, перший поцілунок став лише одним зі штрихів у розкішній картині тієї ночі — одним із сотень дотиків до солодкого забороненого плоду. А може, просто шампанського було забагато.
Мені не хотілося, щоб перший поцілунок Олени минув так само непомітно. Я притисла долоні до її щік і жадібно впилася в її рот. Ми відразу відчули одна одну, відразу злилися в єдиному пориві. Наші губи і язички закружляли в танці суперницьких сучок — жодна не хотіла поступатися ініціативою. «А я й не боюся», — прошепотіла хитрунка з усмішкою, на мить відриваючись від моїх губ.
Вона трохи відступила, підняла руки й стягнула через голову легку сукенку, що хвилею ковзнула вниз по її стрункому тілу. Оленка стояла переді мною в одних білих трусиках — така зваблива й така доступна. Я вся запалала, наче це був мій перший раз, а не її. Через незатулені фіранки нас чудово було видно з «трійки», що витріщалася на наш корпус сотнями цікавих вікон, але, чорт забирай, яке це мало значення. Навіть секс двох дівчат навряд чи здивував би це царство розпусти, зване студентським містечком. У будь-якому разі нам було не до скромності — ми розтікалися в нестримному бажанні тілесної насолоди.
Пустунка оглянула стіл, що стояв збоку від неї, і, помітивши мою касетну Aiwa, натисла кнопку play. З динаміка полилася все та ж Земфіра. Нічого дивного — вона тоді була всюди: у навушниках плеєра, в гучномовці, виставленої у вікно магнітоли, на шиплячій хвилі радіостанції, навіть у жахливому треші пародій Євгена Петросяна. Земфіра заповнила собою все. Її музика могла тебе дратувати, але не слухати її було неможливо — від неї не існувало порятунку. Але, чорт забирай, як так сталося, що саме в той момент, коли я вже була готова накинутися на Олену, зазвучав «Снєг» — я й досі не можу збагнути.
Бісова дівка стрибнула на незастелене ліжко, вигинаючись, мов кішка, що потягується, й у зухвалому русі свого юного тіла продемонструвала всі його принадності. То було ліжко моєї сусідки, але яка, в біса, різниця — ми ж не замастимо простирадло.
Вона перевернулася на спину й підняла ноги догори, спокусливо кличучи зірвати прикриваючий її крихітку білий трикутник трусиків, що вже помітно намокли. Особливого запрошення мені не треба було. За мить мої гарячі тваринні поцілунки вже вкривали довгі, витончені ніжки коханки — гладенькі, мов щойно поголені. Руки рішуче звільнили її від останніх клаптиків одягу, жбурнувши трусики в далекий кут кімнати, наче прапор переможеного супротивника — на знак моєї перемоги.
Я ще раз подивилася на ту красу, що розкривалася переді мною: на тонку лінію вигинів тіла, на звабливі напіврозтулені губки, на широко відкриті зелені очі. Так, екземпляр гідний. Оленка вся тремтіла, але не від страху чи сорому — від бажання, від хіті, від нетерплячки віддатися мені, від жару, що розтікався тілом і зрадливо виступав назовні пуп’янками гусячої шкіри.
Моя тепла долоня ковзнула по пласкому животику до напружених камінців сосків, дражнячи тремтливу плоть. З вуст подруги зірвався жалібний стогін, і, вигинаючись усім тілом, вона схопила мої зап’ястки, щоб притягти мене до себе. Я не втрималася від несподіваного нападу й повалилася на неї, наші губи знову злилися в розкутий поцілунок.
Повільно опускаючись своїм хтивим ротом, я потихеньку почала просуватися на південь, по дорозі обстежуючи чудове тіло юної красуні. Але не встигла я досягнути ямки пупка, як Олена різким рухом перевалила мене на бік, і сама опинилася зверху. «Ні, ні, спочатку я трахну тебе», — зухвало прошепотіла розбишака. Вона взяла мій вказівний палець і плавно провела по ньому своїм слизьким язичком, від чого я ледь не зійшла з розуму. Дражнити вона вміла.
Ми удвох, як скажені, взялися стягувати з мене одяг, і вже через хвилину обидві були цілковито голі, але ситуація вийшла дурна. Ми чомусь почали гиготіти, дивлячись одна на одну, не в змозі зосередитися. Це було так безглуздо, цей нестримний напад сміху. Проте, мені здається, в той момент я була по-справжньому щаслива, відчуваючи її у своїх обіймах. Я знову забралася на подругу й, не припиняючи реготати, взялася цілувати її обличчя: щоки, очі, чоло, але тільки не губи, які я ніяк не могла впіймати.
Зрештою, я опанувала себе й рішуче взяла ініціативу у свої руки, ну як у руки... Мій жадібний рот у мить опинився внизу біля її гладенької пісечки, з якої вже рясно сочився дівочий нектар. Долоньки ковзнули під пружні півкулі сідниць, і я, розташувавшись у неї між ногами, зі звідусіль взялася всмоктувати солодку вологу, активно допомагаючи язичком, що ковзав по щілинці жіночого тіла, часом засовуючи його так глибоко всередину, як тільки могла. Їй це сподобалося. Олена металася як божевільна, не в силах вирватися з моїх обіймів, нездатна припинити цю ніжну тортуру насолодою, вона хрипіла, як поранена звірина.
Здається, я завжди була дуже вмілою коханкою, просто тому, що відчувала своїх сучок, тому що вміла дернути за потрібну струнку й потім терпляче нарощувати тиск на пульсуючу задоволенням точку, поки в повітрі не зароджувалася мелодія божественного оргазму, сплетена з її млосних стогонів і моїх гучних поцілунків. З невинною першокурсницею все було ще гостріше й ще чутливіше.
Обробляючи набряклий клітор подруги язиком, я плавно ввела два пальчики в її тугу кицьку й взялася ритмічно довбати гарячу печерку, висікаючи одну іскру насолоди за другою. Вона, звичайно, не була незайманою, але такий щільний обхват стулок трохи здивував мене. Проте, це туге дотикання, ця жіноча волога, що сочилася по пальцях, цей густий запах її виділень — все ще більше заводили мене, так, що я трахала й трахала її, постійно прискорюючи свої нескромні рухи.
Олена вибухнула вже через хвилин десять — вона болюче вчепилася нігтями в мої руки й закричала на весь корпус, виплескуючи свою насолоду. Мабуть, я й сама кінчила разом із коханкою, охоплена божевільним екстазом від того, що відбувалося. Не без збоченого задоволення облизуючи свої пальчики, забруднені соком подруги, я поринула в солодку ніжність, а в голові все звучав мій власний голос: «я люблю тебе». Але це був тільки початок. Я не могла так швидко насититися своєю Оленкою.
— You are it, — засміялася я, гладячи її стегна.
Ми удвох, як скажені, взялися стягувати з мене одяг, і вже через хвилину обидві були цілковито голі, але ситуація вийшла дурна. Ми чомусь почали гиготіти, дивлячись одна на одну, не в змозі зосередитися. Це було так безглуздо, цей нестримний напад сміху. Проте, мені здається, в той момент я була по-справжньому щаслива, відчуваючи її у своїх обіймах. Я знову забралася на подругу й, не припиняючи реготати, взялася цілувати її обличчя: щоки, очі, чоло, але тільки не губи, які я ніяк не могла впіймати.
Зрештою, я опанувала себе й рішуче взяла ініціативу у свої руки, ну як у руки... Мій жадібний рот у мить опинився внизу біля її гладенької пісечки, з якої вже рясно сочився дівочий нектар. Долоньки ковзнули під пружні півкулі сідниць, і я, розташувавшись у неї між ногами, зі звідусіль взялася всмоктувати солодку вологу, активно допомагаючи язичком, що ковзав по щілинці жіночого тіла, часом засовуючи його так глибоко всередину, як тільки могла. Їй це сподобалося. Олена металася як божевільна, не в силах вирватися з моїх обіймів, нездатна припинити цю ніжну тортуру насолодою, вона хрипіла, як поранена звірина.
Здається, я завжди була дуже вмілою коханкою, просто тому, що відчувала своїх сучок, тому що вміла дернути за потрібну струнку й потім терпляче нарощувати тиск на пульсуючу задоволенням точку, поки в повітрі не зароджувалася мелодія божественного оргазму, сплетена з її млосних стогонів і моїх гучних поцілунків. З невинною першокурсницею все було ще гостріше й ще чутливіше.
Обробляючи набряклий клітор подруги язиком, я плавно ввела два пальчики в її тугу кицьку й взялася ритмічно довбати гарячу печерку, висікаючи одну іскру насолоди за другою. Вона, звичайно, не була незайманою, але такий щільний обхват стулок трохи здивував мене. Проте, це туге дотикання, ця жіноча волога, що сочилася по пальцях, цей густий запах її виділень — все ще більше заводили мене, так, що я трахала й трахала її, постійно прискорюючи свої нескромні рухи.
Олена вибухнула вже через хвилин десять — вона болюче вчепилася нігтями в мої руки й закричала на весь корпус, виплескуючи свою насолоду. Мабуть, я й сама кінчила разом із коханкою, охоплена божевільним екстазом від того, що відбувалося. Не без збоченого задоволення облизуючи свої пальчики, забруднені соком подруги, я поринула в солодку ніжність, а в голові все звучав мій власний голос: «я люблю тебе». Але це був тільки початок. Я не могла так швидко насититися своєю Оленкою.
— You are it, — засміялася я, гладячи її стегна.
— Що? — подивилася вона на мене, піднявшись на лікті.
— Нічого, — і далі усміхаючись, прошепотіла я, — так американці кажуть: тобі водити. Це я готуюся наступного літа по work & travel їхати.
— Зрозуміло, — усміхнулася мені у відповідь, — значить, мій хід?!
Я відчула себе у реальності тільки тоді, коли зрозуміла, що це вже моя зупинка. Ледве встигнувши вискочити у двері, які зачинялися я обернулася, щоб глянути на неї. Вона, залита золотими променями вересневого сонця, все так само сиділа біля вікна й читала свою книжку, віддаляючись все далі й далі від мене під стукіт коліс проклятого трамвая.